Прощання з воїном Віктором Олександровичем: пам'ятаємо, шануємо, не забудемо
Війна щодня залишає невимовний біль у серцях українців. Нині цей біль знову об'єднав громаду, яка 3 липня прийшла попрощатися зі своїм захисником. Він став до лав оборонців України, щоб боронити рідну землю, і повернувся додому на щиті. Його мужність, відданість і жертовність назавжди залишаться прикладом справжньої любові до Батьківщини.
Зі скорботою та невимовним болем Швайківська громада попрощалася із захисником України, жителем села Слободище Віктором Олександровичем, який віддав своє життя за свободу, незалежність і мирне майбутнє нашої держави.
Провести Героя в останню путь прийшли рідні, друзі, побратими, жителі громади, працівники сільської ради та всі небайдужі. Віддати шану воїну, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові – обов’язок кожного. Живим коридором шани та пам'яті воїна провели в останню земну дорогу. Дорога була встелена квітами та сльозами, які неможливо було стримати…
Народився Віктор Олександрович 24 квітня 1996 року в селі Слободище. Тут пройшли його дитинство і юність. Навчався у Слободищенській школі. Після її закінчення здобув фах інженера-механіка з ремонту та експлуатації сільськогосподарських машин у Житомирському агроколеджі. Працював на будівництвах України, був працьовитим, щирим, доброзичливим і завжди готовим прийти на допомогу.
У 2016 році призваний на строкову військову службу. Після її проходження повернувся до мирного життя, створив сім'ю. Разом із дружиною Альоною виховував донечку Ангелінку, яку безмежно любив і заради якої мріяв про щасливе майбутнє.
З початком повномасштабної війни, 3 26 лютого 2022 року став на захист України. Проходив службу водієм у військових частинах А3091 та А0284. Побратими знали його як мужнього, відповідального й надійного воїна, який користувався заслуженою повагою та сумлінно виконував військовий обов'язок.
Війна жорстока й невблаганна. 3 квітня 2025 року наш земляк загинув під час виконання бойового завдання внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Олешня Суджанського району Курської області.
Під час церемонії прощання присутні спільно помолилися за упокій душі полеглого воїна та висловили щирі співчуття його родині. Зі словами скорботи до рідних звернулися перший заступник сільського голови Арменак Чобанян, староста села Ольга Ясінська, директор Слободищенської гімназії Наталія Довгалюк. Гіркий біль втрати розділяє вся Швайківська громада.
Світла пам'ять про Віктора Володимировича назавжди житиме у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав його як мужню, добру та світлу людину. Його подвиг залишиться в історії та серцях вдячних поколінь.
