Свіжі новини та актуальна інформація для платників податків

Спадкоємець – нерезидент, що зобов’язаний сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об’єктів спадщини

Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області інформує, що спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримує від нотаріуса (уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування) свідоцтво про право на спадщину. При цьому відповідальною особою за сплату податку на доходи фізичних осіб є саме цей спадкоємець – нерезидент.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Дохід, отриманий з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід у вигляді спадщини (п.п. «е» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, в залежності від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу спадкодавця та спадкоємця.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини (абзац третій п. 174.4 ст. 174 ПКУ).

Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області інформує, що розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного РРО (далі – ПРРО) з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

Випадки, в яких майно платника податків звільняється з податкової застави

Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області інформує, що згідно з п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (п.п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

визнання податкового боргу безнадійним (п.п. 93.1.2 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (п.п. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п.п. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);

отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п.п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених п. 93.1 ст. 93 ПКУ (п. 93.2 ст. 93 ПКУ).

Роботодавцям: про прийняття працівника на роботу необхідно повідомити податкову

Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області нагадує керівникам підприємств, установ, організацій всіх форм власності та фізичним особам-підприємцям, які використовують найману працю працівників, про обов’язок надсилати повідомлення про прийняття працівника на роботу до податкових інспекцій за місцем обліку їх як платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таке повідомлення має бути надіслане до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Звертаємо увагу роботодавців, що повідомлення може подаватися такими способами: засобами електронного зв'язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.  

Зразок форми повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р.№ 413.  

Особливу увагу звертаємо на те, що за використання праці найманих працівників з порушенням трудового та податкового законодавства передбачена адміністративна або дисциплінарна відповідальність.

Видача та термін дії довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню в ЄДР, за ф. № 34-ОПП

Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області інформує, що довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) надається таким платникам податків:

   - фізичним особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність: адвокатам, нотаріусам, приватним виконавцям, судовим експертам, арбітражним керуючим тощо;

- нерезидентам (іноземним юридичним компаніям, організаціям), у тому числі постійним представництвам нерезидента, що включено до реєстру платників податків – нерезидентів із ознакою платника податку на прибуток, дипломатичним місіям та іноземним юридичним особам – виконавцям проектів (програм) міжнародної технічної допомоги, представництв донорських установ в Україні;

- військовим частинам;

- уповноваженим особам договорів про спільну діяльність та управителям майна.

Термін дії довідки за ф. № 34-ОПП є необмежений, крім випадків:

1) для фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, зазначається строк, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності;

2) для договору про спільну діяльність зазначається строк дії договору про спільну діяльність, якщо такий строк указаний у договорі;

3) для договору управління майном зазначається строк дії договору управління майном, указаний у договорі, або п’ять років, якщо сторони не визначили строку дії договору управління майном;

4) якщо платник податків створений на визначений строк чи перебуває на обліку в контролюючому органі до визначеного терміну, зазначається відповідна дата.

Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області