ЗАКОН УКРАЇНИ |
Про очищення влади
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 44, ст.2041)
{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 1700-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 49, ст.2056
№ 132-VIII від 27.01.2015, ВВР, 2015, № 10, ст.66
№ 1798-VIII від 21.12.2016, ВВР, 2017, № 7-8, ст.50
№ 2462-VIII від 19.06.2018}
Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.
Стаття 1. Основні засади очищення влади
1. Очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
2. Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах:
верховенства права та законності;
відкритості, прозорості та публічності;
презумпції невинуватості;
індивідуальної відповідальності;
гарантування права на захист.
3. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.
4. Особи, зазначені у частинах третій, п’ятій - сьомій статті 3 цього Закону, не можуть обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), протягом п’яти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.
5. Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз.
6. Застосування до особи заборони, передбаченої частиною третьою цієї статті, не є підставою для відмови від застосування заборони, передбаченої частиною четвертою цієї статті, за наявності підстав та у порядку, що визначені цим Законом.
7. Заборона, передбачена частинами третьою та четвертою цієї статті, не застосовується до осіб, зазначених у частинах другій - четвертій статті 3 цього Закону, які визнані учасниками бойових дій під час проведення антитерористичної операції на сході України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у встановленому законодавством порядку.
{Частина сьома статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2462-VIII від 19.06.2018}
8. Заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, не застосовується до осіб вищого офіцерського складу, які обіймали або обіймають посади в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України та інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, якщо це обумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави та за умови задоволення відповідного клопотання у порядку, визначеному цим Законом.
Міністр оборони України, Голова Державної прикордонної служби України, командувач Національної гвардії України, керівники інших військових формувань мають право вносити за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони мотивоване клопотання до Президента України щодо незастосування до осіб, зазначених в абзаці першому цієї частини, заборони обіймати посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації).
Клопотання, передбачене абзацом другим цієї частини, може також бути внесене стосовно осіб вищого офіцерського складу, які були звільнені з займаних посад в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України та інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, щодо яких було застосовано заборони, визначені частинами третьою або четвертою цієї статті.
За результатами розгляду відповідного клопотання Президент України приймає рішення. У разі задоволення відповідного клопотання особа вважається такою, щодо якої не застосовано заборони, визначені частиною третьою або четвертою цієї статті.
{Статтю 1 доповнено новою частиною восьмою згідно із Законом № 132-VIII від 27.01.2015}
9. Рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень при виконанні цього Закону оскаржуються в судовому порядку.
Стаття 2. Посади, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації)
1. Заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо:
1) Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, а також міністра, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх перших заступників, заступників;
2) Генерального прокурора, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, керівника податкової міліції, керівника центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, їх перших заступників, заступників;
{Пункт 2 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}
3) військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації;
4) членів Вищої ради правосуддя, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддів, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;
{Пункт 4 статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}
5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників;
6) начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Національного банку України;
8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;
9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг;
10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у пунктах 1-10 цієї частини.
Стаття 3. Критерії здійснення очищення влади (люстрації)
1. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року:
1) Президента України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України;
2) міністра, керівника центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, їх першого заступника, голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;
3) Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, їх першого заступника чи заступника, заступника Міністра внутрішніх справ України;
4) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, його першого заступника, заступника;
5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника;
6) члена Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;
7) керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції;
8) керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
9) Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної державної адміністрації, районної в місті Києві державної адміністрації;
10) Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, їх першого заступника.
2. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням:
1) Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, міністра, керівника центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Служби зовнішньої розвідки України, начальника Управління державної охорони України, керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, Керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника;
2) члена Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника;
3) керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції;
4) керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах у місті Києві;
5) Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації, їх перших заступників, заступників, голови районної державної адміністрації, районної в місті Києві державної адміністрації;
6) Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України, їх першого заступника, заступника;
7) голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;
8) керівника державного підприємства, що належить до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг, яке відповідно до законодавства вчиняє дії, необхідні для надання адміністративних послуг;
9) працівника правоохоронного органу, який брав участь у затриманні осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;
10) працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;
11) слідчого органу досудового розслідування, дізнавача, оперативного працівника, інспектора, який проводив слідчі та оперативні дії стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;
12) працівника органу прокуратури, який здійснював процесуальне керівництво, вносив подання, погодження, підтримував клопотання про застосування запобіжних заходів, підтримував державне обвинувачення у суді стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII;
13) судді, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалив рішення про притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань" від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21 лютого 2014 року № 743-VII.
3. Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до суддів, які постановлювали ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу, про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, ухвалювали обвинувальні вироки, залишали їх без змін щодо осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в’язнів" від 27 лютого 2014 року № 792-VII, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на кримінальне переслідування та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, до яких застосовано повну індивідуальну амністію Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні" щодо повної реабілітації політичних в’язнів" від 27 лютого 2014 року № 792-VII.
4. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які:
1) були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу, Комуністичної партії України, Комуністичної партії іншої союзної республіки колишнього СРСР починаючи з посади секретаря районного комітету і вище;
2) були обрані і працювали на керівних посадах починаючи з посади секретаря ЦК ЛКСМУ і вище;
3) були штатними працівниками чи негласними агентами в КДБ СРСР, КДБ УРСР, КДБ інших союзних республік колишнього СРСР, Головному розвідувальному управлінні Міністерства оборони СРСР, закінчили вищі навчальні заклади КДБ СРСР (крім технічних спеціальностей).
5. Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування (крім осіб, зазначених у частинах першій - четвертій цієї статті), які, обіймаючи відповідну посаду у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, своїм рішенням, дією чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України, що спричинило порушення прав і свобод людини.
6. Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури України та інших правоохоронних органів, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю, що встановлено рішенням суду щодо них, яке набрало законної сили, здійснювали заходи, спрямовані на перешкоджання реалізації конституційного права громадян України збиратися мирно і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації або спрямовані на завдання шкоди життю, здоров’ю, майну фізичних осіб у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року.
7. Заборона, передбачена частиною четвертою статті 1 цього Закону, застосовується до посадових та службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі суддів, співробітників органів внутрішніх справ, прокуратури та інших правоохоронних органів, стосовно яких встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, що вони:
1) співпрацювали із спецслужбами інших держав як таємні інформатори в оперативному отриманні інформації;
2) своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на підрив основ національної безпеки, оборони чи територіальної цілісності України;
3) закликали публічно до порушення територіальної цілісності та суверенітету України;
4) розпалювали міжнаціональну ворожнечу;
5) своїми протиправними рішеннями, дією чи бездіяльністю призвели до порушення прав людини та основоположних свобод, визнаних рішенням Європейського суду з прав людини.
8. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
9. Суди загальної юрисдикції при прийнятті рішень у справах та щодо осіб, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, застосовують положення цього Закону та встановлюють заборону, передбачену частиною четвертою статті 1 цього Закону, а також подають відповідне рішення Державній судовій адміністрації України для його надсилання до Міністерства юстиції України та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади".
10. При постановленні вироків у справах та щодо осіб, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, суди призначають заборону, передбачену частиною четвертою статті 1 цього Закону, як основне або додаткове покарання відповідно до положень Кримінального кодексу України. У разі призначення заборони, передбаченої частиною четвертою статті 1 цього Закону, як додаткового покарання строк такої заборони становить п’ять років.
Стаття 4. Заяви посадових або службових осіб
1. Особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).
2. Заява подається не пізніше ніж на десятий день з дня початку проведення перевірки у відповідному органі, на підприємстві згідно з планом проведення перевірок, затвердження якого передбачено пунктом 3 частини другої статті 5 цього Закону.
3. Неподання заяви у строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після спливу строку на подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону.
Подання заяви, у якій особа повідомляє про те, що до неї застосовується заборона, зазначена у частині третій або четвертій статті 1 цього Закону, є підставою для звільнення особи із займаної посади не пізніш як на третій день після подання такої заяви та застосування до неї відповідної заборони.
Стаття 5. Проведення перевірки
1. Органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої цим Законом, є Міністерство юстиції України.
Міністерство юстиції України не пізніше ніж протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом утворює дорадчий громадський орган з питань люстрації при Міністерстві юстиції України для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом очищення влади (люстрації), до складу якого повинні входити представники засобів масової інформації та представники громадськості.
2. Міністерство юстиції України в місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробляє та подає на затвердження Кабінету Міністрів України:
1) перелік органів, що здійснюють перевірку достовірності відповідних відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону, згідно з їх компетенцією;
2) порядок проведення перевірки, передбаченої цим Законом;
3) план проведення перевірок по кожному органу державної влади та органу місцевого самоврядування, підприємству, в якому працюють особи, зазначені у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, відповідно до черговості, визначеної частиною шостою цієї статті.
3. Подані Міністерством юстиції України проекти документів, визначених частиною другою цієї статті, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше ніж на десятий день після подання Міністерством юстиції України та протягом десяти днів з дня їх затвердження оприлюднюються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Міністерство юстиції України не пізніше ніж на десятий день з дня затвердження Кабінетом Міністрів України переліку органів, передбаченого пунктом 1 частини другої цієї статті, розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію про поштову та електронну адреси, контактний номер телефону кожного з органів державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки, а також дорадчого громадського органу з питань люстрації при Міністерстві юстиції України, до яких фізичні та юридичні особи протягом одного місяця з дня початку проходження перевірки можуть подати інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон, передбачених цим Законом. Така інформація, подана фізичними та юридичними особами, підлягає розгляду органами державної влади, до компетенції яких належить проведення перевірки.
4. Організація проведення перевірки осіб (крім суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.
{Абзац перший частини четвертої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}
Організація проведення перевірки суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.
{Абзац другий частини четвертої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}
Організація проведення перевірки членів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Центральної виборчої комісії, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення покладається на керівника органу, в якому працює особа.
{Абзац третій частини четвертої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}
1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;
2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
6. Перевірка здійснюється у такій черговості:
1) Міністра юстиції України, посадових і службових осіб Міністерства юстиції України, керівників, посадових і службових осіб органів, визначених пунктом 1 частини другої цієї статті;
2) керівників органів, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону;
3) заступників керівників органів, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, керівників їх структурних підрозділів, керівників їх територіальних (регіональних) органів та осіб, зазначених у пункті 9 частини першої статті 2 цього Закону;
4) інших осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону.
7. Керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає до відповідних районних, міських (міст обласного значення), районних у містах територіальних органів державної влади за місцем проживання особи, до компетенції яких належить проведення перевірки відповідних відомостей, визначених у пункті 1 частини п’ятої цієї статті, запити про перевірку відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до яких додаються копії заяви.
До відповідного районного, міського (міст обласного значення), районного у містах територіального органу державної влади за місцем проживання особи, до компетенції якого належить проведення перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п’ятої цієї статті, керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на третій день після отримання заяви надсилає запит про перевірку відповідних відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, до якого додається копія декларації особи.
Запити, передбачені абзацами першим та другим цієї частини, надсилаються одночасно.
У цей же день керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, надсилає повідомлення до Міністерства юстиції України про початок проходження перевірки особою, яке не пізніше ніж на п’ятий день з моменту його отримання розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із зазначенням дня початку проходження перевірки.
8. День надсилання відповідних запитів та доданих до них документів, а також повідомлення до Міністерства юстиції України є днем початку проходження перевірки.
9. Інформація про початок проходження перевірки особою та копії її заяви та декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) розміщуються протягом трьох днів після одержання заяви на офіційному веб-сайті органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.
10. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п’ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п’ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов’язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.
11. Орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов’язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.
Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.
12. У разі встановлення за результатами перевірки особи недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України інформації про надходження такого висновку та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", не пізніш як у триденний строк з дня одержання такого висновку.
13. У разі встановлення під час перевірки судді недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України, яке у триденний строк із дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради правосуддя та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.
Міністерство юстиції України для цілей цього Закону є суб’єктом звернення щодо подання про звільнення суддів.
{Частина тринадцята статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016}
14. Керівник органу, передбачений частиною четвертою цієї статті, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п’ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.
15. Усі матеріали перевірки, які надійшли до керівника органу, передбаченого частиною четвертою цієї статті, додаються до особової справи особи, стосовно якої проводилася перевірка.
Стаття 6. Заяви осіб, які претендують на зайняття посад
1. Особа, яка претендує на зайняття посади, визначеної пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону (крім громадян, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях), подає власноручно написану письмову заяву, якою повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частинами третьоюабо четвертою статті 1 цього Закону, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до цього Закону.
{Частина перша статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2462-VIII від 19.06.2018}
2. Відомості, зазначені у заяві, передбаченій частиною першою цієї статті, перевіряються під час проведення спеціальної перевірки відповідно до статті 11 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" у порядку та строки, визначені цим Законом.
3. Встановлення перевіркою факту належності особи до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, є підставою для відмови у призначенні такої особи на посаду, на яку вона претендує.
Стаття 7. Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади"
1. Відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади" (далі - Реєстр), що формується та ведеться Міністерством юстиції України.
Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення затверджуються Міністерством юстиції України.
Відомості про осіб, щодо яких застосовано заборону, передбачену частиною четвертою статті 1 цього Закону, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та вносяться до Реєстру протягом трьох робочих днів з дня надходження із Державної судової адміністрації України до Міністерства юстиції України наданої з Єдиного державного реєстру судових рішень електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили. Державна судова адміністрація України надсилає до Міністерства юстиції України таку електронну копію рішення суду не пізніш як на десятий день з дня набрання ним законної сили.
2. Інформація з Реєстру про внесення відомостей про особу до Реєстру або про відсутність у Реєстрі відомостей про таку особу подається:
на запит державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з метою проведення перевірки, передбаченої цим Законом, або спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", відомостей про осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
на запит правоохоронних органів у разі необхідності отримання такої інформації в рамках кримінального або адміністративного провадження або на запит прокурора в рамках здійснення нагляду за додержанням вимог і застосуванням законів;
під час звіряння переліку осіб, звільнених з посад у зв’язку із здійсненням очищення влади (люстрації), з відомостями, що містяться в Реєстрі;
у разі звернення фізичної особи (уповноваженої нею особи) щодо отримання відомостей про себе.
3. Міністерство юстиції України не пізніше ніж на третій день після отримання відомостей, які підлягають внесенню до Реєстру, забезпечує їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті та вносить їх до Реєстру. Відкритими для безоплатного цілодобового доступу є такі відомості про особу, щодо якої застосовано положення цього Закону:
1) прізвище, ім’я, по батькові;
2) місце роботи, посада на час застосування положення цього Закону;
3) відомості про стан проходження перевірки особою, а також інформація про надходження висновків про результати перевірки, які свідчать про наявність підстав для застосування до особи, яка проходила перевірку, заборон, визначених статтею 1 цього Закону;
4) час, протягом якого на особу поширюється заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону.
Зазначені відомості не належать до конфіденційної інформації про особу та не можуть бути обмежені в доступі.
Стаття 8. Контроль за виконанням цього Закону
1. Верховна Рада України здійснює парламентський контроль за виконанням цього Закону в межах, визначених Конституцією України.
Інші органи державної влади здійснюють контроль за виконанням цього Закону у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Встановити, що впродовж десяти днів з дня набрання чинності цим Законом керівник органу (орган), до повноважень якого належить звільнення та/або ініціювання звільнення з посади осіб, до яких застосовується заборона, зазначена в частині третій статті 1 цього Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, на підставі відомостей, наявних в особових справах цих осіб:
1) звільняє цих осіб з посад або надсилає керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення з посади таких осіб, відповідні документи для їх звільнення не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання таких документів;
2) інформує Міністерство юстиції України про їх звільнення з посад та надає відповідні відомості про застосування до таких осіб заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону, для їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України "Про очищення влади", у порядку та строки, визначені цим Законом.
3. Закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у статті 36 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):
частину першу доповнити пунктом 7-2 такого змісту:
"7-2) з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади";
частину другу доповнити словами "а у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади";
2) частину першу статті 55 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) доповнити абзацом другим такого змісту:
"Позбавлення права обіймати певні посади як додаткове покарання у справах, передбачених Законом України "Про очищення влади", призначається на строк п’ять років";
3) частину першу статті 53 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529) викласти в такій редакції:
"1. Перебування на посаді судді є несумісним із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом, а також якщо суддя є особою, до якої застосовуються заборони, передбачені статтею 1 Закону України "Про очищення влади";
{Підпункт 4 пункту 4 розділу втратив чинність на підставі Закону № 1700-VII від 14.10.2014}
|
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ |
від 16 жовтня 2014 р. № 563 |
Деякі питання реалізації Закону України “Про очищення влади”
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 167 від 25.03.2015}
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”;
перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”.
2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.
1) поінформувати Кабінет Міністрів України про результати виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, їх апаратом (секретаріатом) пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про очищення влади” щодо звільнення з посади осіб, які працюють у таких органах, та обіймають (обіймали) відповідні посади, згідно з критеріями, визначеними частиною першою статті 3 зазначеного Закону;
2) забезпечити розміщення на веб-сайті Міністерства інформації про власну поштову та електронну адресу і номер контактного телефону, а також поштову та електронну адресу і номери контактних телефонів Міністерства внутрішніх справ, Державної фіскальної служби, Служби безпеки, Генеральної прокуратури України, Державної судової адміністрації, що в одноденний строк з дня набрання чинності цією постановою подається зазначеними органами Міністерству юстиції.
4. Міністерству фінансів затвердити протягом десяти днів з дня набрання чинності цією постановою порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України “Про очищення влади”, та форму висновку про результати зазначеної перевірки.
Прем'єр-міністр України |
А.ЯЦЕНЮК |
Інд. 31 |
|
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОРЯДОК
проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”
1. Цей Порядок визначає механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади” (далі - перевірка).
2. Перевірка проводиться щодо:
1) Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, а також міністрів, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку, Голови Антимонопольного комітету, Голови Фонду державного майна, Голови Держкомтелерадіо, їх перших заступників, заступників;
2) Генерального прокурора України, Голови СБУ, Голови Служби зовнішньої розвідки, начальника Управління державної охорони, Міністра фінансів, Голови ДФС, начальника податкової міліції, Міністра внутрішніх справ, Голови ДСНС, їх перших заступників, заступників;
3) військових посадових осіб Збройних Сил та інших утворених відповідно до закону військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації;
4) членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голови ДСА, його першого заступника, заступника;
5) Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх перших заступників, заступників;
6) начальницького складу органів внутрішніх справ, ДПтС, Держспецзв’язку, Мінфіну, ДФС, податкової міліції, МВС, ДСНС;
7) посадових та службових осіб органів прокуратури України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, Національного банку;
8) членів Центральної виборчої комісії, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, голів та членів національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;
9) керівників державних, у тому числі казенних, підприємств оборонно-промислового комплексу, а також державних підприємств, що належать до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг;
10) інших посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
11) осіб, які претендують на зайняття посад, зазначених у підпунктах 1-10 цього пункту.
3. Мін’юст для забезпечення здійснення громадського контролю за процесом проведення перевірки утворює дорадчий громадський орган з питань люстрації.
4. Організація проведення перевірки покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка (далі - керівник органу).
Організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.
Організація проведення перевірки членів Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Центральної виборчої комісії, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення покладається на керівника органу, в якому працює особа.
Керівник органу або голова суду обов’язково враховує положення частини сьомої статті 1 Закону України “Про очищення влади” (далі - Закон).
5. Керівник органу або голова суду згідно з планом проведення перевірок, затвердженим Кабінетом Міністрів України, приймає рішення про початок проведення перевірки у відповідному органі (далі - початок проведення перевірки в органі), в якому встановлює дату початку проведення перевірки, а також відповідальним за проведення перевірки визначає кадрову службу чи інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний структурний підрозділ).
6. Рішення про початок проведення перевірки в органі оприлюднюється в день його прийняття на офіційному веб-сайті органу, в якому проводиться перевірка, та в той самий день доводиться відповідальним структурним підрозділом такого органу до відома осіб, які підлягають перевірці.
7. У разі коли в органі, в якому проводиться перевірка, відсутня технічна можливість для оприлюднення рішення про початок проведення перевірки в органі, такий орган надсилає зазначене рішення в день його прийняття у паперовій та електронній формі (скановану копію у форматі pdf) на електронну адресу органу, якому підпорядковується зазначений орган. Орган, якому підпорядковується орган, в якому проводиться перевірка, у той самий день оприлюднює рішення на власному офіційному веб-сайті.
8. Особа, яка підлягає перевірці, зобов’язана у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі подати до відповідального структурного підрозділу:
1) у разі незастосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону:
власноручно написану заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом, про те, що до неї не застосовуються заборони, передбачені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, про згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей щодо неї за формою згідно з додатком 1;
копії, засвідчені підписом керівника кадрової служби і скріплені печаткою (далі - засвідчені копії):
- сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації;
- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України);
- декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік, складеної за формою, що встановлена Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції” (далі - декларація).
Після прийняття рішення Національним агентством з питань запобігання корупції про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації подаються шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції за формою, що визначається Агентством;
2) у разі застосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, - власноручно написану заяву про те, що до такої особи застосовується заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, та про згоду на оприлюднення відомостей щодо неї за формою згідно з додатком 2.
Вимога стосовно надання в заявах згоди на оприлюднення відомостей щодо особи, яка підлягає перевірці, не поширюється на осіб, які займають посади, перебування на яких становить державну таємницю.
{Пункт 8 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
9. Професійний суддя, який підлягає перевірці, зобов’язаний у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в суді подати до відповідального структурного підрозділу документи, зазначені у пункті 8 цього Порядку.
{Пункт 9 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
10. Повідомлення особою, яка підлягає перевірці, в заяві про те, що до неї застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, або неподання нею заяви у строк, зазначений у пункті 8 цього Порядку, є підставою для звільнення особи з посади, що вона обіймає, не пізніш як на третій день після подання такої заяви або закінчення строку подання заяви та застосування до неї заборони, передбаченої відповідно частиною третьою або четвертою статті 1 Закону.
11. Повідомлення професійним суддею, який підлягає перевірці, в заяві про те, що до нього застосовується заборона, визначена частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, є підставою для надіслання Мін’юсту та ДСА головою суду не пізніш як на третій день після подання такої заяви її копії в паперовій та електронній формі (сканованої копії у форматі pdf).
{Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
Неподання професійним суддею, який підлягає перевірці, заяви у строк, зазначений у пункті 9 цього Порядку, є підставою для надіслання Мін’юсту та ДСА головою суду інформації в паперовій формі про неподання заяви не пізніш як на третій день після закінчення строку подання заяви.
{Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
Мін’юст у триденний строк з дня надходження зазначеної заяви або інформації звертається до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.
12. Керівник органу, який прийняв рішення про звільнення особи, зазначеної у пункті 10 цього Порядку, надсилає в день його прийняття до Мін’юсту в паперовій формі повідомлення про звільнення особи за формою згідно з додатком 6, відомості з якого не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін’юсту вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади” (далі - Реєстр).
До повідомлення про звільнення особи додаються в паперовій формі засвідчені копії:
сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
{Пункт 12 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
13. Відомості про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 Закону (прізвище, ім’я та по батькові, місце роботи, посада на час застосування положення Закону, критерії, на підставі яких застосовується заборона, та строк, протягом якого до особи застосовується заборона), не пізніш як на третій день з дня їх надходження до Мін’юсту розміщуються на офіційних веб-сайтах Мін’юсту та органу, в якому проводиться перевірка.
{Пункт 13 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
14. Відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка підлягає перевірці, на підставі відомостей, наявних в особовій справі такої особи, або на підставі наданих особою документів, а також інформації з Реєстру про внесення відомостей про особу до Реєстру або відсутність у Реєстрі таких відомостей, перевіряє достовірність відомостей, зазначених у заяві, щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених пунктами 1-8 частини другої, пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону:
{Абзац перший пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
1) заборони, яка застосовується до осіб, що обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р. та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням:
Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, міністра, керівника центрального органу виконавчої влади, який не входить до складу Кабінету Міністрів України, Голови Національного банку, Голови Антимонопольного комітету, Голови Фонду державного майна, Голови Держкомтелерадіо, Генерального прокурора України, Голови СБУ, Голови Служби зовнішньої розвідки, начальника Управління державної охорони, начальника податкової міліції, Голови ДСНС, Глави Адміністрації Президента України, Керівника Державного управління справами, керівника Секретаріату Кабінету Міністрів України, Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, їх першого заступника, заступника;
члена Вищої ради юстиції (крім Голови Верховного Суду України), члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови ДСА, його першого заступника, заступника;
керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Генеральної прокуратури України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, МВС, Міндоходів, податкової міліції;
керівника, заступника керівника територіального (регіонального) органу прокуратури, СБУ, МВС, Міндоходів, податкової міліції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах у м. Києві;
Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрацій, їх перших заступників, заступників, голови райдержадміністрації, районної в м. Києві держадміністрації;
Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил, Командувача Сухопутних військ Збройних Сил, Командувача Повітряних Сил Збройних Сил, Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил, їх першого заступника, заступника;
голови або члена національної комісії, що здійснює відповідно державне регулювання природних монополій, державне регулювання у сферах зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг;
керівника державного підприємства, що належить до сфери управління суб’єкта надання адміністративних послуг, яке відповідно до законодавства вчиняє дії, необхідні для надання адміністративних послуг;
2) заборони, яка застосовується до осіб, що:
були обрані і працювали на керівних посадах Комуністичної партії Радянського Союзу, Комуністичної партії України, Комуністичної партії іншої союзної республіки колишнього СРСР починаючи з посади секретаря районного комітету і вище;
були обрані і працювали на керівних посадах починаючи з посади секретаря ЦК ЛКСМУ і вище.
14-1. Відповідальний структурний підрозділ у разі:
відсутності відомостей про особу, яка підлягає перевірці, у Реєстрі роздруковує відповідну інформацію та додає її до особової справи;
наявності відомостей про особу, яка підлягає перевірці, у Реєстрі надсилає до Мін’юсту або головних територіальних управлінь юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі за місцем проживання такої особи запит про проведення перевірки за формою згідно з додатком 3 для отримання витягу з Реєстру.
{Порядок доповнено пунктом 14-1 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
15. У разі виявлення відповідальним структурним підрозділом відомостей щодо застосування до особи, яка підлягає перевірці, заборони, передбаченої пунктом 14 цього Порядку, керівник органу не пізніш як на третій день з дня виявлення таких відомостей приймає рішення про звільнення особи і в той самий день надсилає до Мін’юсту повідомлення про звільнення особи за формою згідно з додатком 6, відомості з якого не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін’юсту вносяться до Реєстру.
До повідомлення про звільнення особи додаються в паперовій формі засвідчені копії:
сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
{Пункт 15 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
{Пункт 16 виключено на підставі Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
17. Керівник органу не пізніш як на третій день після надходження заяви щодо незастосування до особи, яка підлягає перевірці, заборон, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1 Закону, одночасно надсилає органам, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України (далі - органи перевірки), відповідно до компетенції запити про проведення перевірки за формою згідно з додатком 3 щодо особи, яка підлягає перевірці, до яких додаються засвідчені копії сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім’я та по батькові, видачу паспорта та місце реєстрації, а також документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
{Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
17-1. Запити про проведення перевірки щодо особи, яка підлягає перевірці, надсилаються у разі, коли:
у матеріалах особової справи такої особи зазначена інформація, що свідчить про те, що особа займала відповідно посади в органах внутрішніх справ, інших правоохоронних органах, органах прокуратури в період, що підлягає перевірці, а також трудова книжка (послужний список) такої особи втрачена (втрачений)/відновлена (відновлений) та/або з матеріалів особової справи вбачається, що особа могла займати відповідні посади в період, що підлягає перевірці, - до МВС та Генеральної прокуратури України;
у матеріалах особової справи такої особи зазначена інформація, що свідчить про те, що особа займала посаду судді в період, що підлягає перевірці, а також трудова книжка (послужний список) такої особи втрачена (втрачений)/відновлена (відновлений) та/або з матеріалів особової справи вбачається, що особа могла займати дану посаду в період, що підлягає перевірці, - до ДСА.
Запити про проведення перевірки надсилаються до:
апарату ДФС - щодо осіб, які займають посади, перелік яких визначений Мінфіном, а територіальних органів ДФС (державних податкових інспекцій) - щодо інших осіб за місцем їх проживання, за яким вони беруться на облік як платники податків;
ДСА - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду України, а територіальних управлінь ДСА за місцем проживання судді - щодо суддів місцевих та апеляційних судів.
{Порядок доповнено пунктом 17-1 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
18. Запити не надсилаються для проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування критеріїв, передбачених частиною четвертою статті 3 Закону, до осіб, які були народжені після 1973 року.
{Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
18-1. У разі коли особа займає посаду, перебування на якій становить державну таємницю, така посада у документах щодо проведення перевірки не зазначається.
{Порядок доповнено пунктом 18-1 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
19. З метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.
{Пункт 19 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
20. ДФС у порядку, визначеному Мінфіном, проводить перевірку достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та/або відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, складеної в повному обсязі за формою, що встановлена Законом України “Про засади запобігання і протидії корупції”, за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
{Пункт 20 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
21. Керівник органу в день надіслання запитів органам перевірки надсилає в паперовій формі Мін’юсту повідомлення про початок проходження перевірки особою за формою згідно з додатком 4, яке не пізніш як на п’ятий день з дня надходження до Мін’юсту розміщується на період проведення перевірки на його офіційному веб-сайті із зазначенням дня початку проходження перевірки.
{Пункт 21 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
22. День надіслання запитів та доданих до них документів, а також повідомлення до Мін’юсту є днем початку проходження перевірки особою відповідно до Закону.
23. Орган, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка, протягом трьох днів після надходження заяви щодо незастосування до неї заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, розміщує на власному офіційному веб-сайті інформацію про початок проходження перевірки особою та копії її заяви і декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом).
Орган, в якому проводиться перевірка, розміщує на власному офіційному веб-сайті інформацію про перевірку всіх осіб, у тому числі перевірку керівників та їх заступників, яка проводиться іншим органом, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої проводиться перевірка.
Зазначене у пункті 21 цього Порядку повідомлення та інформація про результати проведення перевірки розміщуються на офіційних веб-сайтах даних органів на період перебування особи, стосовно якої проведено перевірку, на посаді (посадах) у такому органі.
{Пункт 23 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
24. У разі коли в органі, в якому проводиться перевірка, відсутні технічні можливості для оприлюднення інформації, копій заяви та декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, зазначені інформація, копії заяви та декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті органу, якому підпорядковується зазначений орган. У такому випадку орган, в якому проводиться перевірка, надсилає в день початку проходження перевірки зазначену інформацію, засвідчені копії заяви та декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) в паперовій та електронній формі (скановані копії у форматі pdf) відповідному органу, який у той самий день оприлюднює їх на власному офіційному веб-сайті.
{Пункт 24 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
25. Голова суду в день, що настає за днем подання заяви професійним суддею, який підлягає перевірці, надсилає до ДСА інформацію про початок проходження перевірки професійним суддею, копії його заяви та декларації в паперовій та електронній формі (скановані копії у форматі pdf).
26. ДСА протягом трьох днів після надходження заяви особи, стосовно якої проводиться перевірка, та декларації розміщує інформацію про початок проходження перевірки професійним суддею і копії заяви та декларації (крім відомостей, що віднесені законом до інформації з обмеженим доступом) на власному офіційному веб-сайті за принципами територіальності і спеціалізації.
27. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у пункті 2 частини п’ятої статті 5 Закону, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.
28. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п’ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у пункті 27 цього Порядку, та підтвердні документи, які є обов’язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.
29. Органи перевірки надсилають відповіді (висновки) на запити керівників органів, в яких проводиться перевірка.
У разі встановлення щодо особи, стосовно якої проводилася перевірка, критерію, на підставі якого до неї повинна застосовуватися заборона, передбачена частиною третьою або четвертою статті 1 Закону, органи перевірки одночасно з надісланням відповідей (висновків) на запити керівників органів, в яких проводиться перевірка, надсилають до Мін’юсту копії таких відповідей (висновків).
{Пункт 29 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
30. Форма висновку ДФС про результати перевірки відомостей, зазначених у пункті 2 частини п’ятої статті 5 Закону, затверджується наказом Мінфіну.
31. Протягом місяця з дня початку проходження перевірки особою фізичні та юридичні особи можуть подати інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон, передбачених Законом, до органу перевірки чи до дорадчого громадського органу з питань люстрації при Мін’юсті.
32. Інформація про особу, стосовно якої проводиться перевірка, яка надійшла від фізичних та юридичних осіб до дорадчого громадського органу з питань люстрації при Мін’юсті, подається ним на розгляд відповідного органу перевірки, про що інформується Мін’юст.
33. Орган перевірки, що отримав інформацію про особу, стосовно якої проводиться перевірка, від фізичних та юридичних осіб чи дорадчого громадського органу з питань люстрації при Мін’юсті, зобов’язаний розглянути таку інформацію, перевірити її та у разі підтвердження її достовірності врахувати у відповідях (висновках) на запити керівників органів, в яких проводиться перевірка.
{Абзац перший пункту 33 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
{Абзац другий пункту 33 виключено на підставі Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
34. У разі коли інформацію не віднесено до відомостей, зазначених у пунктах 1 і 2 частини п’ятої статті 5 Закону, перевірку достовірності яких проводять органи перевірки, така інформація надсилається органом, в якому проводиться перевірка, компетентним органам у порядку, встановленому законом.
35. Якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов’язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.
36. На підставі відповіді/висновку/копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, відповідальний структурний підрозділ у триденний строк (з дня надходження останньої відповіді/висновку/копії судового рішення або з дня надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, який є підставою для застосування заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 та подає її керівнику органу.
{Пункт 36 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
37. Керівник органу не пізніш як на третій робочий день з дня складення довідки про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 у разі встановлення недостовірності відомостей щодо особи, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п’ятої статті 5 Закону, приймає рішення про звільнення такої особи та у той самий день надсилає в паперовій формі до Мін’юсту повідомлення про звільнення особи за формою згідно з додатком 6 разом із засвідченою копією рішення про звільнення особи, інформація з яких не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін’юсту вноситься до Реєстру.
{Пункт 37 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
38. Голова суду не пізніш як на третій день з дня отримання відповіді/висновку/копії судового рішення щодо професійного судді складає довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5.
У разі встановлення під час перевірки незастосування до професійного судді заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону, голова суду надсилає копію довідки про результати перевірки до ДСА в паперовій та електронній (у форматі Microsoft Word) формі, а у разі встановлення недостовірності відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п’ятої статті 5 Закону, - копії довідки про результати перевірки та відповіді/висновку/судового рішення в паперовій та електронній (у форматі Microsoft Word) формі до ДСА та в паперовій формі до Мін’юсту.
Відомості про результати перевірки не пізніш як на третій день з дня їх надходження до ДСА розміщуються на її офіційному веб-сайті.
Мін’юст протягом трьох днів з дня отримання у паперовій формі копій довідки про результати перевірки та відповіді/висновку/судового рішення надсилає їх до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.
{Пункт 38 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
39. Висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.
40. Усі матеріали перевірки, які надійшли до керівника органу, додаються до особової справи особи.
Усі матеріали перевірки, які надійшли до голови суду, додаються до особової справи професійного судді.
{Абзац другий пункту 40 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
Мін’юст має право доступу до всіх матеріалів перевірки.
На запит особи, стосовно якої проводилася перевірка, з її особової справи надається копія матеріалів перевірки.
{Пункт 40 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
41. Особа, яка претендує на зайняття посади, передбаченої підпунктами 1-10 пункту 2 цього Порядку (крім особи, яка виявила бажання стати суддею) (далі - особа, яка претендує на зайняття посади), разом з документами, необхідними для її призначення на посаду, подає до відповідного органу власноручно написану заяву за формою згідно з додатком 1.
Особа, яка виявила бажання стати суддею, разом з документами, необхідними для її призначення на посаду, подає до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України власноручно написану заяву за формою згідно з додатком 1.
Неподання заяви особою, яка претендує на зайняття посади або яка виявила бажання стати суддею, є підставою для відмови у призначенні такої особи на посаду, на яку вона претендує.
Особа, яка претендує на зайняття посади або виявила бажання стати суддею та пройшла перевірку, подає засвідчену копію довідки про результати перевірки, видану органом, в якому така перевірка проводилася.
{Пункт 41 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
42. Відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка претендує на зайняття посади, перевіряє достовірність відомостей, зазначених у заяві такої особи, щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою, пунктами 1-8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону.
43. Виявлення відповідальним структурним підрозділом факту належності особи до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, передбачені частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою, пунктами 1-8 частини другої або пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону, є підставою для відмови такій особі у призначенні на посаду, на яку вона претендує.
44. Керівник органу надсилає до Мін’юсту в день виявлення факту, зазначеного в пункті 43 цього Порядку, повідомлення про звільнення особи за формою згідно з додатком 6 у паперовій формі, інформація з якого протягом трьох днів з дня його надходження до Мін’юсту вноситься до Реєстру.
{Пункт 44 в редакції Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
45. У разі невиявлення відповідальним структурним підрозділом підстав для застосування щодо особи заборон, передбачених частиною першою, пунктами 1-8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону, керівник органу може прийняти рішення про призначення такої особи на відповідну посаду.
46. Керівник органу не пізніше ніж на третій день після призначення особи на посаду, передбачену підпунктами 1-10 пункту 2 цього Порядку (крім посади судді), одночасно надсилає до органів перевірки у порядку, передбаченому пунктами 17-19 цього Порядку, запити.
47. Щодо особи, яка призначена на посаду, передбачену підпунктами 1-10 пункту 2 цього Порядку (крім посади судді), проводиться перевірка у строки та в порядку, визначені пунктами 20-24, 27-37, 39-40 цього Порядку.
Керівник органу не пізніше ніж на третій день з дня надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, якими встановлено недостовірність відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п’ятої статті 5 Закону, приймає рішення про звільнення особи.
48. Перевірка щодо особи, яка виявила бажання стати суддею, проводиться у строки та в порядку, визначені законодавством про судоустрій і статус суддів.
49. У разі призначення особи на іншу посаду в межах одного органу державної влади (у тому числі в разі призначення особи з територіального органу в апарат центрального органу виконавчої влади і навпаки) чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення на посаду з одного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування до іншого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення особи, яка перебуває на посаді в органі державної влади, що припиняється, на посаду до іншого органу державної влади, до якого переходять повноваження та функції органу державної влади, що припиняється, проводиться перевірка у строки та в порядку, визначені пунктами 41-47 цього Порядку.
{Абзац другий пункту 49 виключено на підставі Постанови КМ № 167 від 25.03.2015}
49-1. Перевірці підлягають особи, які займають посади, передбачені пунктами 1-10 частини першої статті 2 Закону, а також особи, за якими в установленому законодавством порядку зазначені посади зберігаються.
{Порядок доповнено пунктом 49-1 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
49-2. У разі звільнення особи (крім переведення) або її смерті перевірка припиняється, керівник органу, в якому проводиться перевірка, надсилає не пізніш як на третій день з дня звільнення особи або отримання документа про її смерть до органів перевірки повідомлення про припинення перевірки за формою згідно з додатком 7.
{Порядок доповнено пунктом 49-2 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
49-3. У разі звільнення особи шляхом переведення з органу, в якому розпочато перевірку стосовно такої особи, перевірка проводиться у строки та порядку, визначені пунктами 17-40 цього Порядку. Копія довідки про результати перевірки надсилається у той же день до органу, до якого особа переведена.
{Порядок доповнено пунктом 49-3 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}
50. Особи, винні в порушенні цього Порядку, несуть відповідальність згідно із законом.
51. Персональні дані осіб, стосовно яких проводиться перевірка, а також копії документів, отримані органами під час її проведення, обробляються, зберігаються та поширюються з урахуванням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.
{Порядок доповнено пунктом 51 згідно з Постановою КМ № 167 від 25.03.2015}