Швайківська громада провела в останню путь Героїв Сергія Шевчука та Василя Рогачова

  • 971

Гірким сумом  та болем знову були наповнені серця жителів Швайківської громади. 19 січня, стоячи на колінах,  громада провела в останню путь двох Героїв російсько-української війни – Сергія Шевчука та Василя Рогачова. Прощання відбулось у селі Мирославка.

«Сьогодні ми прощаємося з двома Героями, воїнами, мужніми синами своєї Батьківщини. Жорстока війна забирає найкращих, хоч як нам боляче це визнавати. Українці борються за свою свободу, честь та гідність. З нами правда та Бог», - звернувся голова Швайківської громади Габріел Мкртчян.

Боєць 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Сергій Шевчук геройськи загинув 9 січня у наджорстоких боях під Бахмутом. Він народився у 1980 році в місті Бердичеві. З першого по третій клас навчався в Мирославській школі. Саме у Мирославці минули його дитинство та юність. Продовжив навчання в загальноосвітній школі № 17 міста Бердичева. Професію тракториста здобув в Бердичівському вищому професійному училищі. Ніколи не боявся роботи, труднощів та відповідальності.

На початку березня був мобілізований до лав Збройних Сил України. Став головним сержантом механізованого взводу військової частини А 0666. Завжди з честю та гідністю виконував бойові завдання.

Справжнім Героєм, мужнім та відважним воїном у пам'яті жителів громади залишиться Василь Рогачов. Народився чоловік 11 листопада 1997 року у селі Мирославка. Закінчив одинадцять класів Мирославської школи. Продовжив навчання у  Бердичівському вищому професійному училищі № 33. Строкову військову службу проходив у місті Бережани. Працював в Києві, одружився, радів народженню чудового синочка.

19 травня був мобілізований до лав Збройних Сил України. Стрілець-зенітник зенітного ракетного взводу, солдат Василь Рогачов непохитно та відважно виконував військові обов’язки із захисту суверенітету та територіальної цілісності України в зоні проведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей.   Перебував  у самому горнилі бойових дій – під Бахмутом. На Різдвяні свята Герою пощастило побувати дома. Повертаючись назад у військову частину, Василь Рогачов разом з побратимами потрапив в ДТП. Лікарі до останнього боролися за життя воїна, але у долі виявились свої плани.

Теплими словами згадали Василя Рогачова перша вчителька Валентина Ткачук, класний керівник Олександр Лисюк, директор Мирославського ліцею Галина Нагуш, друзі та однокласники.

«Важко знайти слова, щоб загоїти в серці болючу рану. Пам'ятати та шанувати полеглих захисників – святий обов'язок кожного з нас. Герої живі, поки диве пам'ять про них», - наголосила староста Мирославського старостинського округу Ірина Мельничук.

Святе Письмо, як дороговказ, показує особливе ставлення Ісуса Христа до воїнів та навчає, що «ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів.15,13). Захисники України – воїни світла. Вони зі зброєю в руках боронять мир та життя, захищають правду та справедливість, подають надію на перемогу та вільне майбутнє України. Такими були Сергій Шевчук та Василь Рогачов. Пам'ять про них житиме вічно у серцях жителів Швайківської громади.