Швайківська громада попрощалася з Героєм Дмитром Рудніцьким

Занадто високу ціну сплачують українці за право жити вільно на своїй, Богом даній землі. Пекучий біль розриває серця від кожної трагічної звістки про загибель наших воїнів, яка чорним вороном летить у громаду. Неблагана війна продовжує забирати життя найкращих синів України. З болем і сумом  Швайківська громада провела в останню путь жителя села Демчин, захисника та патріота Дмитра Рудніцького. Прощання з воїном відбулось  у неділю, 26 жовтня.

Народився чоловік 8 травня 1985 року в селі Рачки, де пройшло його дитинство й шкільні роки. Після навчання у школі здобув професію газоелектрозварювальника, проходив службу в армії, працював у рідному краї.

У 2007 році разом із коханою дружиною Наталією створив сім’ю, виховував двох чудових синів -  Дениса та Віталія, якими щиро пишався. Працьовитий, добрий, завжди усміхнений і щирий - таким Дмитра пам’ятають усі, хто його знав.

З перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро став на захист України. Проходив службу в лавах Збройних Сил, брав участь у найгарячіших боях на сході держави - в Донецькій, Луганській, Харківській областях. У 2023-му звільнився з лав ЗСУ, повернувся до рідних, де брав активну участь у житті села.

«Гірко і боляче втрачати найкращих. Важко знайти слова, які могли б передати біль втрати, сум та відчай. Дмитро віддав своє життя за наше мирне небо, право кожного з нас жити на рідній землі», - зазначила секретар сільської ради Ольга Гусар.

У квітні 2025-го Дмитро знову став на захист України. Обіймав посаду оператора безпілотних літальних апаратів. 22 жовтня, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту  Катеринівка Куп’янського району Харківської області, Дмитро Рудніцький героїчно загинув.

«Саме у ці вихідні Дмитро мав приїхати до дітей, дружини, батьків на кілька днів перепочинку. Всі з нетерпінням чекали зустрічі з ним, не такою вона мала бути. Але сьогодні рідна земля приймає його назавжди. Дорога родино, жодні слова не втамують ваш біль. Вся громада схиляє голови у скорботі та вдячності за вірного сина України, воїна та патріота», - звернулась староста Мирославського старостинського округу Ірина Мельничук.

Подвиг Дмитра Рудніцького – приклад істинної та щирої любові до Батьківщини. Пам’ять про нього житиме в наших молитвах, у серцях рідних, у спогадах побратимів, у дитячому сміхові, який лунає завдяки таким, як він. Імя Дмитра Рудніцького назавжди вписане в історію громади, у книгу нашої боротьби та нескоренності.