На щиті до рідного дому повертається Захисник України Микола Слободинюк

З глибоким сумом та невимовним болем повідомляємо про загибель нашого земляка, мужнього Захисника України Слободинюка Миколи Івановича, 30.12.1967 р.н.

Микола Іванович народився у селі Райки. У юному віці залишився без батьків, тож виховувала його бабуся. Змалку він знав ціну праці, людяності та підтримки. Виріс добрим, щирим і відкритим до людей чоловіком. Його поважали за чесність, спокійний характер та готовність прийти на допомогу.

Навчався у місцевій школі, де його пам’ятають як врівноваженого, відповідального та щирого учня. Згодом здобув професію тракториста, працював на різних роботах, сумлінно виконуючи свою справу.

Разом із дружиною Микола Іванович виховав двох синів - Олександра та Сергія, які нині також стоять на захисті України у лавах Збройних Сил України..

Позитивний, щирий, працьовитий, завжди готовий підтримати — саме таким його знали рідні, друзі, сусіди та побратими.

З перших днів повномасштабного вторгнення росії він без вагань став на захист рідної землі. Не шукав виправдань чи спокою, а обрав шлях честі, мужності та відданості Україні.

Служив водієм 1 гармати 1 артилерійського взводу 3 артилерійської батареї 2 артилерійського дивізіону військової частини А-2943. Відповідальний, витриманий і надійний — він був справжнім воїном та вірним побратимом.

5 травня 2026 року Микола Слободинюк загинув у районі населеного пункту Сидорове Краматорського району Донецької області.

Він віддав найдорожче, власне життя, за свободу України, за мирне небо, за майбутнє кожного з нас.

Світла пам’ять про Миколу Івановича назавжди житиме у серцях рідних, близьких, друзів, побратимів та всіх, хто його знав.

Швайківська сільська рада та вся громада схиляють голови у глибокій скорботі й висловлюють щирі співчуття родині загиблого Захисника.

Нехай Господь дасть сили пережити цей тяжкий біль втрати.

Про дату, час та чин поховання буде повідомлено додатково.