Небесний легіон поповнив житель Швайківської громади Микола Слободинюк

Він пішов у вічність, віддаючи найдорожче – власне життя – за Україну, наше майбутнє та право жити на рідній землі. Його загибель – рана, яка ніколи не загоїться. З глибоким сумом та невимовним болем Швайківська громада провела в останню путь захисника України Миколу Івановича Слободинюка. Прощання з воїном відбулось 9 травня у рідному селі Райки.
Живим коридором шани зустріли жителі громади Героя, який віддав своє життя за Україну, мирне небо та майбутнє кожного з нас. Під звуки Державного Гімну України та триразові запли вогню поховали воїна на кладовищі у рідному селі. Зі словами вдячності та співчуття до рідних звернулися перший заступник сільського голови Арменак Чобанян, староста Райківського старостинського округу Наталія Войнівська, депутатка сільської ради та однокласниця захисника Наталія Беззубець, завідувач клубу села Райки та друг родини Олена Реготун.

Микола Слободинюк народився у селі Райки 30 грудня 1967 року. З дитинства пізнав непросту долю, рано залишившись без батьків. Та попри всі життєві випробування виріс доброю, щирою, працьовитою та відкритою до людей людиною. Його пам’ятають спокійним, врівноваженим, відповідальним, готовим підтримати та допомогти.
Усе своє життя Микола Іванович чесно працював, будував родину, виховував дітей. Найбільшою гордістю для чоловіка були його сини, які сьогодні також стоять на захисті України у лавах ЗСУ. Він був люблячим батьком й чоловіком, турботливим братом й дідусем, людиною великого серця та щирої душі.
Микола Слободинюк став на захист Батьківщини з перших днів повномасштабного вторгнення. Він пішов на війну добровольцем не заради слави чи нагород, а за покликом серця. На передовій був не лише воїном, а опорою, другом, братом. Серед побратимів мав позивний «Дід», що означало мужній, досвідчений та авторитетний. Служив водієм гармати артилерійського взводу А2943. За зразкову службу був нагороджений відзнакою «Золотий хрест» та «Хрест доблесті».
Загинув під час авіаційного обстрілу 5 травня 2026 року в районі н.п. Сидорове Краматорського району Донецької області.
Ми схиляємо голови у скорботі перед світлою пам'яттю захисника Миколи Слободинюка та його подвигом. Ми усвідомлюємо, яку високу ціну сплачує український народ за свободу та незалежність. Світла пам'ять Герою, який назавжди у строю нашої пам'яті та вдячності.










