Важлива інформація від бердичівських податківців

  • 431

Фото без опису

Податкова знижка за договорами страхування

Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області повідомляє, що  платники податку на доходи фізичних осіб можуть скористатися правом на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за наслідками 2020 року на суму фактично здійснених ним витрат у вигляді суми коштів, сплачених при страхуванні.

Нагадаємо, згідно статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, які він сплатив страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як за себе так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення.

Звертаємо увагу, що понесені витрати не мають перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування) суму 2940 гривень при страхуванні особисто як платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю та 1470 гривень - при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю.

Для отримання податкової знижки за 2020 рік громадяни мають подати декларацію про майновий стан і доходи, розрахункові та платіжні документи, які підтверджують здійснені платником податків витрати. Декларацію необхідно подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник до 31 грудня 2021 року в один із наведених способів:

-особисто або уповноваженою на це особою;

-засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу;

-надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Програмний РРО: реєстрація електронної каси та касирів

Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області нагадує, що реєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій проводиться на підставі заяви за формою № 1-ПРРО (J/F1316602).

Суб’єкт господарювання, який зареєстрував ПРРО, подає Повідомлення про реєстрацію касира за формою J/F 1391801 (інформацію щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа який використовується для підпису працівника, якому надані повноваження проводити розрахункові операції). Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання. 

Звертаємо увагу, що для початку роботи з програмним РРО необхідно, перш за все, отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Такі ключі необхідні як суб’єкту господарювання так і касиру.

Нагадаємо, реєстрація та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій здійснюється у порядку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Державною податковою службою України розроблено відеоурок  щодо реєстрації програмних РРО.

 

Чи має право на податкову соціальну пільгу фізична особа, яка працює неповний робочий день? 

Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області інформує, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2021 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 3180 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2270 грн. х 1,4), у 2020 році – 2940 грн. (2102 грн. х 1,4), у 2019 році – 2690 грн. (1921 грн. х 1,4).

Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови, якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.

 

 

Якою податковою соціальною пільгою має право скористатися самотня мати?

Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області інформує, що порядок надання податкових соціальних пільг встановлений ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2021 році складає 1135 гривень.

Згідно з п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 1702,50 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років.

Абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. У 2021 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, складає 3180 гривень (2270 грн. х 1,4).
         При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги у випадку та у розмірі, передбаченому, зокрема, п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 ПКУ у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
Враховуючи зазначене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2021 році – 1702,50 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до  18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ та наданням відповідних підтверджуючих документів.