Актуальна інформація від бердичівських податківців

  • 132

Пільги при сплаті податку на нерухомість

Бердичівська ДПІ нагадує, що при сплаті податку на нерухомість фізичні особи - власники об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток користуються пільгами: зокрема не сплачують податок, власники квартир незалежно від їх кількості – до 60 кв. метрів; для житлового будинку незалежно від їх кількості – до 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартири та житлового будинку, у тому числі їх часток), – до 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий звітний рік.

У разі здавання такого майна в оренду чи лізинг пільги не застосовуються, а податок сплачується на загальних підставах.

                                                              

 

Оподаткування доходів від продажу спецтехніки

Бердичівська ДПІ нагадує, що фізичні особи-платники податків, які одержали доходи від продажу спецтехніки (тракторів, комбайнів, дорожньо-будівельної техніки, причіпів та ін.) зобов’язані також задекларувати одержані доходи та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Доходи від продажу або обміну спецтехніки визначаються виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта.

У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені IV розділом Податкового кодексу функції податкового агента.

                                                               

 

Продали протягом року кілька об'єктів рухомого майна - сплатіть податок

Бердичівська ДПІ нагадує, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного року одного з об’єктів рухомого майна, у вигляді легкового автомобіля (мотоцикла, мопеда) не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного року другого об’єкта рухомого майна, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків. Крім того, такий дохід оподатковується військовим збором 1,5 відс.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного року третього та наступних об’єктів рухомого майна підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором 1,5 відсотки.

З доходу, отриманого від продажу автобуса, вантажівки, трактора, спецтехніки та іншого рухомого майна стягується податок у розмірі 5% від оціночної вартості навіть на першу операцію в році.

                                                               

 

Щодо проведення операції «службова видача» на РРО чи ПРРО

Бердичівська ДПІ нагадує, що видача чи внесення готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватись через РРО або ПРРО з використанням операцій «службова видача» та «службове внесення», якщо така видача чи внесення не пов’язані з проведенням розрахункових операцій

Згідно з статтею 2 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій або програмним РРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу;

денний звіт – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі РРО або ПРРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Як зазначено в п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547 та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547», внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

При цьому розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, при поверненні товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону №265).

Тобто операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону №265.

Враховуючи викладене, видача чи внесення готівки з місця проведення розрахунків повинна реєструватись через РРО або ПРРО з використанням операцій «службова видача» та «службове внесення», якщо така видача чи внесення не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Якщо до початку наступного робочого дня на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту, проведено через РРО або ПРРО суму готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків з використання операції «службове внесення», то операція «службова видача» в кінці робочого дня не здійснюється.

                                                              

 

Чи має право самозайнята особа скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та задекларувати кошти, отримані від здійснення господарської діяльності, які не були задекларовані у податковій декларації?

Бердичівська ДПІ нагадує, що скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Таким чином, скористатися правом на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можуть фізичні особі, у тому числі самозайняті особи.

Крім того,  об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути  активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

У разі якщо самозайнята особа має у власності кошти, отримані нею від здійснення господарської діяльності, але такі кошти не були задекларовані у податковій декларації, а також не були сплачені податки, встановлені податковим законодавством, то така особа має право задекларувати вказані кошти шляхом подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Сплата декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь – якому з податкових періодів до 01 січня 2021 року.

Враховуючи вищезазначене, зауважуємо, що під час проведення документальної перевірки зазначені кошти будуть вважатися такими, з яких сплачений податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір.

                                                               

 

 

Чи зобов’язані СГ щоденно створювати (друкувати) на РРО та/або ПРРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання?

Бердичівська ДПІ нагадує, що відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

 

                                                              

Про облік товарних запасів для фізичних осіб

Бердичівська ДПІ нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Облік товарних запасів здійснює фізична особа – підприємець шляхом постійного внесення до форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів.

Зокрема, товарний облік зобов'язані вести підприємці, які торгують товарами та здійснюють розрахункові операції, та перебувають на загальній системі оподаткування, є платниками єдиного податку третьої групи – платниками ПДВ та підприємці платники єдиного податку, які торгують такими групами товарів: технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту; лікарськими засобами та виробами медичного призначення; ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Додатково звертаємо увагу, що ФОП- платники єдиного податку першої групи відповідно до положень Податкового кодексу звільнені від обов’язку застосовувати РРО/ПРРО. 

 

                                                              

Закон №1914: суми, які не включаються до складу доходу ФОП – платника єдиного податку першої – третьої груп

Бердичівська ДПІ повідомляє, що відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються:

- суми податку на додану вартість;

- суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;

- суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;

- суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;

- суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;

- суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

- суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;

- безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.

Крім того, п. 7 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до ст. 2 Закону України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 6 прим. 1, згідно з яким до складу доходу платника єдиного податку першої – третьої груп не включаються суми доходів, отриманих платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.

                                                               

 

Закон №1914: в яких випадках при наданні безповоротної фінансової допомоги збільшується фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток

Бердичівська ДПІ звертає увагу суб’єктів господарювання, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»  внесено зміни, зокрема, до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 01 січня 2022 року.
Згідно з абзацом першим п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ у редакції, що діє з 01.01.2022, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Слід зазначити, що для платників податку, які оподатковувались за ставкою 0 відс відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, передбачено використання відповідної податкової пільги на період до 31 грудня 2021 року (п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, платник податку повинен збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду при наданні безповоротної фінансової допомоги (безоплатних товарів, робіт, послуг) на користь:

осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб);

платників податку на прибуток підприємств, які є пов’язаними особами (тобто згідно з визначеними ПКУ критеріями «пов’язаності» вважаються пов’язаними особами із платником податку, який надає допомогу) у разі якщо:

пов’язана особа задекларувала від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги);

надавач визнав в бухгалтерському обліку витрати на суму наданої фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) у відповідному періоді (тобто виходячи з умов відповідної угоди надавач не очікує повернення коштів чи одержання компенсації за надані товари, роботи, послуги у майбутньому).

                                                                

 

Як скасувати реєстрацію ПРРО?

Бердичівська ДПІ інформує, що реєстрація ПРРО (програмних реєстраторів розрахункових операцій) скасовується на підставі Заяви про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО з позначкою «Скасування реєстрації».

Цю Заяву слід подати за допомогою Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій або на підставі  Повідомлення про виявлення несправностей ПРРО з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа».

До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має передати всі копії створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних звітів.

                                                              

                                               Бердичівська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області