Прощання з Володимиром Токарським: воїном, патріотом, Героєм…
Біль, смуток та сльози знову огорнули своїм чорним крилом Швайківську громаду. 18 листопада у селі Райки відбулось прощання з воїном, мужнім сином своєї Батьківщини Володимиром Токарським. Вкотре стоячи на колінах та встеляючи дорогу квітами, громада зустріла свого Героя та провела до місця вічного спокою.
Щоб побудувати сильну та могутню державу, потрібно починати з себе – такого принципу дотримувався у житті наш Герой. Тож з початку повномасштабного вторгнення російської федерації старший лейтенант Володимир Токарський став на захист Батьківщини. Неодноразово доводилось дивитися у вічі смерті. Складний Бахмутський напрямок, про який постійно говорять й пишуть військові аналітики та експерти, виявився фатальним для нашого земляка.
«Гірко та боляче втрачати наших воїнів – цвіт української нації. Сьогодні ми прощаємось з Володимиром Токарським – єдиним сином, люблячим чоловіком та турботливим татусем. Війна забирає найкращих – саме таким був наш Володимир Токарський. Герої не вмирають, вони вічно живуть у наших серцях та пам'яті», - зауважив голова Швайківської громади Габріел Мкртчян.
Народився Володимир Токарський 5 вересня 1983 року. В 1989-му пішов до першого класу Райківської школи, продовжив навчання у Швайківській. Був одним із кращих випускників закладу. Отримавши загальну середню освіту, вступив до Житомирського політехнічного інституту на факультет «Облік та аудит». За п’ять років навчання закінчив військову кафедру аеромобільних військ 95 бригади. Пізніше закінчив Університет сучасних знань за спеціальністю «Правознавство» та Ірпінську школу поліцію.
Працював директором ТОВ «Райківський Граніт». Останнім часом трудився в обласному фонді соціального страхування. Одружився, виховував сина та донечку. Був призваний на військову службу в червні. Героїчно загинув 13 листопада під час оборони міста Бахмут.
«Висловлюємо щирі співчуття батькові, дружині, дітям, рідним та близьким українського героя. Щиро дякуємо за мужнього воїнам та низько схиляємо голови в скорботі разом з вами», - звернулась староста Райківського старостинського округу Наталія Войнівська.
Зі словами скорботи звернувся до рідних та близьких перший заступник голови Бердичівської райдержадміністрації Сергій Бакуменко, бойові побратими Героя.
Заупокійну літургію за полеглим воїном здійснив Благочинний Бердичівського округу Житомирської єпархії ПЦУ, протоієрей Євгеній Шимченко. «Христос сказав: блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. Наші воїни – миротворці, бо вони зі зброєю боронять мир та свою землю. А ті, хто прийшов, - нападники, агресори і їх діям не має виправдання. Вони прийшли на чужу землю і забирають те, що їм не належить. Ще одна зірочка піднялася до престолу Всевишнього – зірочка новопристаленого воїна Володимира. Він приєднався до захисників Небесної тисячі, яка споглядає з небес і допомагає в подальшій боротьбі усім нам», - звернувся отець Євгеній.
І знову сумні звуки відомої з часів Майдану мелодії «Плине кача в по тисині», і знову встелена квітами дорога до кладовища. Швайківська громада попрощалась з Героєм Володимиром Токарським, який загинув в ім'я свободи та волі Батьківщини.
