Габріел Мкртчян: «Уклін жителям громади – справжнім волонтерам!»
Кожен із нас – маленький гвинтик величного механізму, ім'я якому – держава. Від наших дій, вчинків, поміркованості та мудрості залежить її успішне та злагоджене функціонування. А загалом всі ми – великі люди великої країни, кожен по-своєму важливий та значущий.
Повномасштабна війна стала своєрідним індикатором та чітко показала, де правда, а не брехня, чесність, а не лицемірство, щирість, а не душевна фальшивість. Тож сьогодні, у Міжнародний день волонтера, я звертаюся до тих, хто готовий віддати останнє, хто без зайвих слів та спалахів фотокамер допомагає, підтримує та працює задля наближення Перемоги України. Звертаюся до простих людей із великим серцем та добрими помислами – до жителів старостинських округів Швайківської громади.
Ранок 24 лютого змінив наші життя і пріоритети, перекреслив численні плани та перспективи. За дев'ять місяців війни ми всі усвідомили, що для нас є дійсно важливим та значущим і які мрії та бажання мають найвищу цінність. Звісно, це мрії про Перемогу і мир. Шлях до цього – важкий та тернистий, але наше прагнення до волі, саможертовність і працьовитість допоможуть подолати труднощі. Кожен житель нашої громади це усвідомлює, діє та допомагає воїнам у цей непростий час.
Фотозвіти мешканців ми не бачимо на сторінках у Фейсбуці, бо звітують вони виключно перед Богом. Їх добрі вчинки не збирають вподобайок та хвалебних коментів, бо зроблені вони не задля людського ока та особистого піару. Вони діляться тим, що зароблено їх чесною непростою працею. Вони можуть віддати останнє.
Згадуються дні наприкінці лютого та перші дні березня, коли наших воїнів потрібно було нагодувати й одягти... Наші жителі цілодобово несли у старостинські округи продукти харчування, які згодом перенаправляли у різні військові частини. І часто здавалося, що віддають усе, що мають. Вмілі господині готували, ліпили, смажили, тушкували, щоб захисники були ситими. Їдальні закладів освіти перетворилися на своєрідні польові кухні та стали місцем збору однодумців, готових 24/7 працювати, щоб допомогти армії. У закладах культури і школах плели маскувальні сітки та продовжують це роботи й дотепер, адже воїни мають у них потребу. Адмінбудівлі старостинських округів стали своєрідними гуманітарними хабами, в яких збирали гуманітарну допомогу, сортували, пакували та передавали далі за потребою.
Багатьох жителів громади війна застала за кордоном, але бажання допомогти Батьківщині спонукало їх до дій та вчинків. Вони зуміли організувати там збір допомоги, купувати необхідне для земляків, які стали на захист України, та відправляти вантажі у рідні села. Так у наших мобілізованих хлопців почали з'являтися хороші берци, каремати, спальники, термобілизна, форма, аптечки тощо. Для допомоги та підтримки ЗСУ був придбаний мікроавтобус, який приносить користь на позиціях.
Як завжди, свою чітку громадянську позицію показали підприємці громади. Наші аграрники купують транспорт, передають дизпаливо, перераховують кошти, надають провізію. Все це робиться постійно, адже кожен хоче жити і працювати у вільний українській державі, на своїй, Богом даній землі. Кошти в такий час ніхто не рахує. Треба – значить треба. Головне – Перемога та мир, а задля цього наші землероби готові працювати на повну силу. Лиш розраховують, що й інші дотримуватимуться такої позиції та принципів.
З відкритою душею і щирим серцем наші жителі зустріли громадян, які прибули з регіонів, де тривають бойові дії та які знайшли прихисток у Швайківській ТГ. Допомагають та продовжують підтримувати їх досі. А ще ми разом збирали та формували вантажі для військових шпиталів і різних медичних закладів, адже живемо за принципом, що чужої біди не буває, а добро – безмежна матерія.
Перемога та мир – цього ми прагнемо усім своїм єством. Ми хочемо жити вільно і заслуговуємо на це. Ми живемо на благодатній землі, нас оточують щирі та працьовиті люди. Війна це вкотре показала і підтвердила. Ми заслуговуємо бути вільними та будувати країну. Вірю, що велика війна дозволить побачити істину та позбутися підлості і фальші.
Дорогі жителі Швайківської громади! Найдорожчі дорослі та маленькі волонтери! Я захоплююся вами, вашими вчинками, добросердечністю, щирістю та щедрістю! Знайте, що Бог все бачить! Дякую вам за ваші дії та вчинки, допомогу Збройним Силам України та усім, хто цього потребує. Ви – неймовірні! Ми живемо у складний час, але я вірю, що після темряви обов’язково приходить світло. Україна Переможе! І ми з вами гучно відзначимо цей день. Будемо плакати та сміятись, згадувати та ділитися спогадами, мріяти та будувати плани. Все це обов’язково буде. З такими величними та духовно людьми! Зі святом! З Днем волонтера!
Габріел Мкртчян, голова Швайківської громади
