Прощання з воїном Сергієм Орлюком

  • 704

Фото без опису

На полях жахливих боїв з окупантами продовжують гинути найкращі воїни. Важкою втратою та пекучим болем на серці Швайківської громади стала загибель жителя села Райки, 37-річного Сергія Орлюка. Встеляючи дорогу квітами та стоячи на колінах, громада зустріла Героя, що повернувся на щиті та провела до місця вічного спокою.

«Гірко і боляче втрачати молодих, сміливих та мужніх чоловіків. Сергій Орлюк – воїн, патріот, люблячий син, чоловік та батько. Пам'ять про його подвиг завжди житиме у наших серцях», - наголосив голова Швайківської громади Габріел Мкртчян.  

Народився Сергій Орлюк  28 липня 1985 року в селі Райки. В 1991-му пішов до першого класу  Райківської школи. По закінченню вступив до Козятиського вищого  професійного училища, здобув професію муляра. Проходив строкову службу в місті Києві, у військовій частині А 0139.

Згодом  влаштувався на службу в ДУ «Райківська  виправна колонія 73», де пропрацював понад 18 років.

В 2007-му створив сім'ю.  В родині народилося  двоє синів Олексій та Юрій, яких Сергій оберігав та любив понад усе на світі.

«Наш воїн мав загострене почуття патріотизму, тож звільнившись із попереднього місця роботи, добровільно став на захист Батьківщини. Його наміри захистити майбутнє України йшли від чистого серця», - наголосила староста Райківського старостинського округу Наталія Войнівська.

З 1 вересня Сергій Орлюк – у лавах Збройних Сил України. Він став гранатометником 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 11 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону. Наш захисник мужньо та самовіддано виконував бойові обов’язки по захисту своєї країни і кожного з нас, звільняв  рідну землю від рашиської навали. Загинув 22 січня внаслідок артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Красна Гора Донецької області.

Зі словами співчуття звернулась до присутніх директор Райківської гімназії Світлана Чумак.

«Жорстока війна вкотре зібрала нас на цвинтарі. Ще не встигли висохнути сльози після прощання з Дмитром Яцканічем, як проводимо в останню путь  його однокласника Сергія Орлюка. Він був добрим, чуйним та мужнім. Його подвиг – нетлінний, а наша пам'ять – вічна», - зазначила Світлана Чумак.  

Україна – держава, де в різні часи жили патріоти, що готові постояти за неї. На жаль, століттями нам доводиться виборювати те, що належить поправу – рідну землю. Хочеться вірити, що теперішня війна  вирішальна, і ми збудуємо державу, про яку мріяли наші предки, і в якій щасливо житимуть майбутні покоління українців.

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису