Війна. Але життя продовжується. І ми повинні пам’ятати, кому цим завдячуємо…

  • 201

Фото без опису

А завдячуємо ми нашим загиблим воїнам, і тим, хто нині вмирає і буде гинути, допоки не переможемо жорстокого ворога.

І тому прикро бачити сюжети нестримних, безшабашних гулянок, веселощів як в нашій столиці, так і в інших населених пунктах України. А як це боляче сприймають матері, які щомиті в тривозі і чекають повідомлень від своїх синів-захисників. Тим більше, коли на фоні гулянок дивишся відео про роботу військового шпиталя в Бахмуті, бачиш скалічених солдатів, їх біль і страждання.

Я розумію, що держава та й місцева влада не забороняють працювати ресторанам і кафе. Але ж нам, люди, не потрібно забувати, що триває війна. Та й можливо, мабуть, розважальним закладам потрібно переглянути свій репертуар.

Тому я, як мати сина, який з березня 2022 року на війні, звільняв Херсон, а нині захищає Бахмут, та від імені інших матерів хочу подякувати голові Швайківської громади Габріелу Карленовичу Мкртчяну, який проходячи мимо одного з розважальних закладів Бердичева зайшов і зробив зауваження учасникам веселого застілля. Спасибі Вам, шановний, за співчуття, підтримку і розуміння. Переконана, що таких, як він, в Україні абсолютна більшість.

Ліна СУЛЬЖЕНКО