«Єднаймо Україну Тарасовим словом»: творчий захід, присвячений 210-ій річниці з Дня народження Великого Кобзаря

Вкотре у березні  ми звертаємося до геніальної постаті Великого Кобзаря, яка у своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського подиву й осягнення. Шевченко – це слава і велич українського народу. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею. Шевченко – це митець, художник, який відкрив для української нації двері в безкінечність.

Творчий захід, присвячений 210-ій річниці з Дня народження видатного українського поета Тараса Григоровича Шевченка, відбувся у Швайківській громаді. Талановиту  учнівську молодь, педагогічну спільному дружньо зустрічала Слободищенська гімназія. У залі звучали акорди бандури, торкаючись кожної душі, на столі – хліб-сіль на вишитому рушнику та нетлінна книга – Кобзар.

Глибинне шевченківське слово – то невичерпна скарбниця поетичної мудрості  й краси. Ми щоразу віднаходимо в поезії Великого Кобзаря нове, нетлінне, вічне. Тож і учасники конкурсу на краще читання поезії Тараса Шевченка, що відбувся у Швайківській громаді, допомогли по-особливому відчути та осягнути  знайомі та дорогі серцю рядки з поезій «Катерина», «Причина», «Тополя», «Кавказ», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Зоре моя вечірняя», «Думка», «Садок вишневий коло хати» тощо.

За підсумками конкурсу дипломи І ступеня отримали Анна Федорчук (Слободищенська гімназія), Вікторія Карпенко (Райківська гімназія), Присяжнюк Іванна (Мирославський ліцей ім. О.І.Онишка). Почесні ІІ місця здобули Сапонюк Софія (Райківська гімназія), Кроснік Софія, Станкевич Вероніка (Швайківський ліцей), ІІІ місце – Кравчук Дар'я (Райківська гімназія).

Дипломантів та учасників конкурсу привітали начальник відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму Жанна Карпенко та директор Слободищенської гімназії Наталія Довгалюк. Вони подякували дітям за старання та творчість, за чудові хвилини незабутньої зустрічі з вічно живим словом поета.

Ми приходимо до Тараса, як до української святині, аби набратися снаги, очиститися перед неповторним світом його дум, пройнятися і причаститися великою вірою в «правду між людьми» і майбутнє українства. Шевченко – це Україна. Україна – це Шевченко! І так на всі часи, доки й світу…