Нагорода знайшла Героя після смерті: райківчанин Ігор Мельник нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

  • 372

Фото без опису

Їм вже не болять рани… Більше не пече в грудях… Вони були звичайними хлопцями, а стали Героями, бо віддали за кожного з нас, за Україну, найцінніше, що мали – свої життя, аби ми могли жити, виховувати дітей, зустрічати світанки…  Ми не в силі нічого змінити, виправити. Все, що ми можемо,  зберегти світлу пам'ять про наших захисників, які поповнили небесний легіон доблесних воїнів світла.  

Щемлива подія – вручення Ордену «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) рідним загиблого військовослужбовця Ігоря Мельника та пам’ятного портрету родині Руслана Михайленка зібрала сім'ї полеглих захисників, працівників сільської ради, учнівську молодь в клубі села Райки.

Йому було лише 34…І назавжди стільки залишилося. Разом з тисячами інших українців Ігор Мельник пішов захищати свою Вітчизну, рідний дім, нас з вами від лютого, ненависного, оскаженілого ворога. Його зірочка тільки почала розгорятися на небосхилі, і в одну мить… згасла. Але світло зірки його життя світитиме  нам довго, до того часу, поки ми пам’ятатимемо його.

Згадаймо про Героя… 30 липня 1988 року був одним з найщасливіших днів у родині Олександра і Олени Мельників – у них народився первісток, синочок, якому дали ім’я Ігор. Зростав хлопчик веселим, допитливим. Закінчив школу, потім була служба в армії.  Після демобілізації працював різноробочим у Райківському гранкар'єрі. Важкої роботи Ігор не боявся.  Згодом працював в охоронній фірмі.  Звідти і був мобілізований до лав ЗСУ 8 вересня 2022 року. Без вагань пішов захищати рідну землю, Україну, нас з вами. Службу проходив у 30 окремій механізованій бригаді.. Був навідником третього мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу другої мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.

7 листопада 2022 року страшна й безжальна звістка за лічені хвилини облетіла весь Бердичівський  район: під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Озарянівка  Донецької  області Бахмутського району  загинув уродженець села Райки Мельник Ігор Олександрович. В одну мить яскраві кольори осіннього дня стали тьмяними й невиразними — двері в дім родини Мельників навстіж розчинила непрохана смерть. Загинув люблячий син, найкращий брат, найдобріший дядько… А життя родини перетворилося на пекучий біль…

З болем на заході присутні згадали про ще одного Героя - Руслана Васильовича Михайленка. Люблячий чоловік, турботливий син та батько, мужній та відчайдушний воїн – він поєднував у собі ці всі риси. Уродженець Мирославки, житель Малосілки до останнього подиху залишився вірний військовому обов’язку та Батьківщині. Чоловік загинув 28 серпня на Донеччині.

Народився Руслан Васильович 5 січня 1982 року. Був старшою дитиною в сім’ї, незамінним помічником мамі і татові, турботливим братиком для молодших брата і сестрички. У 1988-му пішов до першого класу Мирославської школи, яку успішно закінчив. Після здобуття загальної середньої освіти продовжив навчання в Бердичівській автошколі. Далі була служба в армії та трудовий шлях. У 2003-му ступив на весільний рушник з коханою дружиною Оленою. Безмежно радів народженню донечки Тетяни, яка також його обожнювала. З нетерпінням чекала кожного дня з роботи, щоб поділитися своєю таємницею, весело провести час з люблячим татусем.  Молода родина мріяла, будувала плани, на заваді яким стала війна.

Одним із перших Руслан Михайленко став на захист Батьківщини. Його досвід, наполегливість, вміння допомагали були цінними на полі бою. Пліч-о-пліч з побратимами чоловік стояв на захисті та обороні України та віддав за Батьківщину своє життя.

Щемлива та хвилююча мить – зачитування Указу Президента України та вручення нагороди... За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку  орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено   Ігоря Мельника. Батькам Героя Орден вручив  заступник начальника Бердичівського РТЦК та СП, підполковник Олег Вахніцький. Дружина Руслана Михайленка отримала пам’ятний портрет. Орден «За мужність» жінка отримала напередодні.

Зі словами вдячності до рідних загиблих звернулися голова Швайківської громади Габріел Мкртчян та його заступник Едуард Томашевський. «Жодні слова не втамують біль. Жодні слова не повернуть батькам сина, дружині – чоловіка, дітям – батька. Ми в неоціненному боргу перед тими, хто віддав життя за Батьківщину. Царство небесне світлим душам наших воїнів», - звернувся Габріел Мкртчян.  «Їх імена викарбувані в наших серцях. Важко знайти слова, щоб зменшити ваше горе. Ми вдячні вам за те, що ви виховали таких синів, справжніх чоловіків. Пам'ять про них житиме вічно», - наголосив Едуард Томашевський.

З нагоди Дня матері Габріел Мкртчян та Едуард Томашевський вручили квіти усім матусям та дружинам загиблих воїнів-земляків.

Згадаймо у наших молитвах усіх Героїв, які віддали життя за наше майбутнє. Хай пам'ять про всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення  власної держави на своїй Богом даній  землі. Схилімо у жалобі голови за тих, чиї життя згасли, мов зорі. Вони навічно пішли від нас, жертвуючи собою, заради торжества справедливості, тож мають жити вічно у наших серцях…

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису