Швайківська громада попрощалась з Героєм, райківчанином Ярославом Пашкевичем

Біль розірвав на шматки серця ще одних батьків, чорна хустина покрила голову молодої вдови, жаль та відчай оселилися  в душах дітей, сльози затуманили очі великої родини – війна забрала життя ще одного Героя, мужнього воїна, райківчанина Ярослава Пашкевича.

29 серпня громада зібралась, щоб вшанувати пам'ять та провести в останню дорогу сміливого  захисника. Кортеж із загиблим Героєм зустрічали коридором шани, стоячи на колінах та встеляючи дорогу квітами.

Народився Ярослав Пашкевич 16 вересня 1980 року в селі Райки. У 1986 році пішов до школи, спочатку у Райки, а потім  у Швайківку. Далі була строкова служба в лавах Збройних сил України. Після цього в місті Житомирі та в ДУ «Райківська виправна колонія (№73)».

Ярослав Пашкевич був щасливим чоловіком, батьком, сином... Разом з коханою дружиною Ольгою народили та виховували двох дітей – доньку Олександру та сина Тимура. Особливим щастям для захисника стала маленька онучка Емілія.

У вересні 2022-го Ярослав Пашкевич став на захист Батьківщини. Його вибір був свідомий, добровільний та йшов від щирого серця. Служив наш земляк у легендарній 72-ій механізованій бригаді Чорних Запорожців. Бойові побратими, які прибули на поховання, відзначають, що він був «мегакрутим чоловіком та воїном. Допомагав пораненим, виносив з поля бою полеглих. Він був найкращим». Тож неодноразово Ярослава Пашкевича нагороджували медалями, грамотами, подяками та орденом.

«Боляче втрачати найкращих. Жодні слова не повернуть вашого сина, чоловіка та батька. Смерть найріднішої людини – велике випробування. Ми розділяємо ваше горе та схиляємо голову у скорботі», - звернувся голова Швайківської громади Габріел Мкртчян.  

За час війни Ярославу Пашкевичу довелось побувати у горнилі та пеклі бойових дій. Він мужньо та самовіддано виконував бойові завдання. З останнього, на жаль, не судилось повернуся живим. Головний сержант взводу, командир відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону військової частини А 2167 героїчно загинув 24 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Вугледар Волноваського району Донецької області в результаті здійснення противником обстрілу позицій підрозділу з реактивних систем залпового вогню.

«Біль, жаль, туга знову накрили своїм чорним крилом нашу громаду. В боях за волю, мир та спокій загинув наш земляк, райківчанин Ярослав Пашкевич. В цей важкий час висловлюємо щирі співчуття батькам, братам, дружині, дітям, рідним та близьким загиблого. Світла пам'ять його душі», - зазначила староста Райківського старостинського округу Наталія Войнівська.

На рідному подвір'ї, що в містечку у Райках,  відбулась панахида за загиблим. Чин відспівування здійснив отець Петро. Згодом велелюдна процесія під тужливі мелодії військового оркестру та церковні піснеспіви провела захисника Ярослава Пашкевича до місця вічного спочинку...

Занадто високу ціну ми сплачуємо за право жити вільно на своїй, Богом даній землі.  Ми у нескінченному боргу перед воїном. Дякуємо йому за доблесть, честь, мужність. Низький уклін та вічна слава Воїну світла Ярославу Пашкевичу…